категорії: література, літературна рецензія
Міське божевілля - хвороба, заради якої варто жити
Говорити про нову книгу Валентина Терлецького без прив’язки до його рідного міста неможливо. Запоріжжя приховує в собі конфлікт між мистцем і оточенням – розвинутий індустріальний комплекс не може не впливати на психологічний стан людини, що не пішла працювати на завод, подібно сотням тисяч своїх земляків. Ба, навіть насмілилося протиставити себе усьому пролетаріату. Божевілля? Так. Тому «Хроніки міських божевільних» – не випадкова назва.
Хвацькі парубки з мистецької агенції «Перлини Сезону» знають, як за одну секунду образити вісімсот тисяч людей. Для того не треба казати, що всі вони «казли», ні! Потрібно всього-на-всього перенести фестиваль з одного міста в інше, і бажано у столицю, щоб ще прикріше було.
Андеграунд – то є достатньо слизьке поняття. Ним дуже зручно обзивати практично все, що, бодай якимось чином, не є визнаним на офіційному рівні через яскраво виражену асоціальність або відокремлення. Так, колись секс був андеграундом в Совєтах, а теорія Галілея – у середньовічному світі.